Роз'яснення Держпраці

Дата: 03.01.2023 09:38

Кількість переглядів: 97

Фото без опису

Добові - 2023: які суми не оподатковуються ПДФО?

У 2023 році неоподатковувана ПДФО сума добових для відряджень у межах території України становить 670 грн, а для бюджетників сума залишиться на рівні 2022 року у сумі 300 грн

Нагадаємо, що суми добових витрат працівників, які не оподатковуються ПДФО, встановлено пп. 170.9.1 ПКУ. Так:

у межах території України - не більше ніж 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження,
для відряджень за кордон - не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день (пп. 170.9.1 ПКУ).

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2023 року становить 6700 грн. Про це ми писали тут.

Отже, у 2023 році неоподатковувана ПДФО сума добових для відряджень у межах території України становить 670 грн.

Нагадуємо, що з 1 січня 2022 року суми витрат на відрядження (добові) державних службовців та інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами та установами, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, встановлено у додатку 1 до постанови КМУ № 98 у такому розмірі:

300 грн - у разі відряджень по Україні;
в конкретних сумах (виражених у доларах США) залежно від країни відрядження - для закордонних відряджень.

Сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%) та відображається в єдиній звітності як додаткове благо.

Затверджено плани перевірок ФСС на І квартал 2023 року

(для м. Києва та всіх областей)

Станом на 26 грудня плани-графіки проведення документальних планових перевірок страхувальників на І квартал 2023 року оприлюднили всі регіональні управління Фонду соцстраху, крім тих, хто знаходиться в тимчасовій окупації

Попри реформування ФСС та ПФУ в одну структуру, яка почне діяти з 1 січня 2023 року, регіональні підрозділи ФСС почали розміщувати у себе на сайтах плани перевірок на І квартал 2023 року.

Нагадаємо, що з березня 2019 року було відновлено проведення планових перевірок страхувальників щодо використання ними коштів Фонд. Докладніше про ці перевірки ми писали в окремій аналітиці. З того часу квартальні плани-графіки перевірок розміщуються на веб-порталах Фонду в областях та місті Києві.

А з 10 жовтня 2020 року діє новий порядок перевірок ФСС. Коротко нагадаємо, що з цього моменту ФСС може проводити камеральні та документальні перевірки. А також він може призупиняти виплати в разі відмови або перешкоджання з боку страхувальника у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним до Фонду недостовірних відомостей.

Станом на 26 грудня плани-графіки проведення документальних планових перевірок страхувальників на І квартал 2023 року оприлюднили такі регіональні управління Фонду соцстраху:

Чи може ФСС проводити перевірки під час карантину?

Карантин поки діє до 31 грудня, але ФСС під час карантину має право приходити на перевірки. І ось чому. За п. 3 розд. ІІ Закону №533 по останній календарний день місяця дії карантину забороняється проведення контролюючими органами планових перевірок у сфері господарської діяльності. Але за роз'ясненням Мінекономіки мораторій поширюється на контролюючі органи, на які поширюються норми Закону №877. Зауважимо одразу, що на податкові перевірки та з ЄСВ мораторій введено окремо. Про це ми писали ось тут.

Свого часу ФСС зауважував, що він не включений до кола органів державного нагляду за Законом №877. Тому на Фонд він не поширюється. Відповідно під час карантину ФСС має право на проведення планових перевірок. Це підтверджує дані графіків на І, ІІ та ІІІ квартали 2021 року.

Якщо суб'єкт господарювання не працює під час карантину

Окремих правил проведення перевірок під час карантину ФСС не наводив. Тому він може діяти тільки в межах Постанови №29. За п. 3.5 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження на проведення кожної перевірки посадовій особі органу Фонду видається направлення. Воно пред'являється перед початком перевірки керівнику страхувальника або уповноваженій ним особі разом із службовим посвідченням. Тож той роботодавець, який включений до плану перевірок та фактично не працює під час карантину, має зв'язатися з ФСС та дізнатися, чи буде проведена перевірка за таких умов.

Нові правила бронювання працівників і можливість відряджень військовозобовʼязаних: розʼяснює міністр економіки

Наразі Міністерство економіки підготувало проєкт постанови, який деталізує та унормовує критерії та порядок організації бронювання. Нині він перебуває на погодженні. А от відрядження під питанням.

Міністр економіки у своєму інтервʼю Форбес розповіла про те, які зміни готує Міністерство економіки у звʼязку з ухваленням нового закону про бронювання співробітників.

Новий закон дозволяє бронювати співробітників, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів, а також на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання.

До цього переліку також входять підприємства, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил України та інших військових формувань, а також підприємства, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Наразі Міністерство економіки підготувало проєкт постанови, який деталізує та унормовує критерії та порядок організації бронювання. Нині він перебуває на погодженні. З урахуванням того, що це питання важливе, чутливе та дискусійне, воно потребує узгодження позицій і знаходження балансу всіх зацікавлених сторін. Зараз ця дискусія у самому розпалі. Щойно буде узгоджена позиція,

Міністерство економіки вийде з відповідною комунікацією.

Чи потрібно буде заново бронювати всіх співробітників відповідно до нових норм?

Ні. Вже заброньовані працівники можуть перейти на новий формат після завершення їхнього терміну бронювання. Всі накази, які діють, є чинними весь період наказу.

Чи планує Мінекономіки перевести бронювання в електронний формат?

Так, ми вже працюємо над цим із Мінцифри та Генштабом.

Кілька місяців тому ви просували проєкт «єВідрядження». Чи плануєте реанімовувати його наступного року?

З урахуванням проєкту нової постанови про бронюванню, окрема процедура «єВідрядження» втратила сенс, тому що заброньовані особи матимуть змогу безперешкодно перетинати кордон за наявності необхідних документів.

Чи стала позиція Міноборони менш суворою щодо відряджень та бронювання?

Фінальне рішення залишається за Міноборони та Генштабом. Не може бути іншої позиції, бо в країні триває війна.

У нас не стоїть завдання дозволити виїжджати всім, наше завдання – допомогти бізнесу, який працює, виїхати за кордон для укладання нових контрактів, угод, участі у виставках тощо.

Чи можна отримати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення?

За позицією Федерації профспілок, отримати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення працівника за попередні роки не має законних підстав

На «гарячу профспілкову лінію» звернулися з питанням чи можна отримати компенсацію за невикористану відпустку за попередні роки без звільнення.

Федерація профспілок України зазначає, що порядок оплати надання відпусток визначений Законом «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504 (далі – Закон про відпустки) та КЗпП України.

Замінити відпускні на компенсацію за невикористану відпустку без звільнення працівника заборонено (ст. 2 Закону про відпустки).

Однак, відповідно до статті 24 Закон про відпустки, за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Таким чином, компенсація можлива лише у працівників з подовженою тривалістю щорічної основної відпустки або наявністю щорічної додаткової відпустки. Якщо ж працівник має щорічну відпустку лише стандартної тривалості (24 к. дн.), то він може отримати компенсацію відпустки лише в одному випадку – при звільненні.

Відповідно до статті 80 КЗпП, забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.

Отже, отримати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення працівника за попередні роки не має законних підстав.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РОБОТОДАВЦІВ ЗА ПОРУШЕННЯ ТРУДОВОГО

ЗАКОНОДАВСТВА ПІД ЧАС ВІЙНИ роботодавців під час війни: які санкції пе

Адміністративна відповідальність

За порушення законодавства про працю, посадових осіб підприємств, а також фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, можуть притягнути до адміністративної відповідальності. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (надалі - «КУпАП»).

Стаття 41 КУпАП

1. Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП).

Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (надалі - «нмдг») (від 510 до 1 700 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 100 до 300 нмдг (від 1 700 до 5 100 грн.).

Примітка: Згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.

2. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП).

Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 нмдг (від 8 500 до 17 000 грн.). У разі повторного вчинення протягом року - штраф від 1000 до 2000 нмдг (від 17 000 до 34 000 грн.).

КУпАП передбачено адміністративну відповідальність і за вчинення інших порушень трудового законодавства, а саме:

1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк (ст. 41-1 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 нмдг (від 51 до 170 грн.).

2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди (ст. 41-2 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1 700 грн.).

Примітка: На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця. Відповідно, і відповідальність за порушення (невиконання) таких зупинених положень не може наставати.

3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (ст. 41-3 КУпАП). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 нмдг (від 17 до 85 грн.).

4. Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 КУпАП). Стягнення - штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 нмдг (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 нмдг (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.

5. Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності (надалі - СГД), що діють на території України, фізособами - підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 КУпАП). Стягнення - штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 нмдг (від 1 700 до 3 400 грн.).

6. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст. 188-4 КУпАП). Стягнення - штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (112 - 170 грн.) і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1 700 грн.).

Бажаєте мінімізувати кадрові ризики для своєї компанії? Спробуйте ІТ-платформу LIGA360:HR. Дізнавайтесь першими про зміни трудового законодавства, контролюйте відгуки про бренд роботодавця, перевіряйте надійність кандидатів та співробітників.

Фінансова відповідальність

Крім того, до підприємств або фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, за порушення трудового законодавства застосовується відповідальність згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі - «КЗпП України») у вигляді фінансової санкції (штрафу).

ст. 265 КЗпП України

1. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

2. Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

3. Виплата зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків;

За вказані вище правопорушення передбачено стягнення - 10 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 65 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 67 000 грн.), за повторне - 30 розмірів - 195 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 201 000 грн.)

4. Порушення встановлених строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі;

Стягнення - 3 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 19 500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 20 100 грн.).

Примітка: Щодо заборгованості з заробітної плати, згідно повідомлень Держпраці, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.

5. Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці;

Стягнення - 2 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 13 400 грн.).

6. Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, залученим до виконання військових обов'язків;

Стягнення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення - 26 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 26 800 грн.).

7. Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні;

8. Недопущення до проведення перевірки, перешкоджання в її проведенні з питань неоформлених працівників, неповної зайнятості та неповної сплати ЄСВ і податків;

Стягнення - 16 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на момент виявлення порушення - 104 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 107 200 грн.).

9. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім перелічених вище.

Стягнення - 1 розмір мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення - 6500 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 6700 грн.), за повторне - 2 розміри - 13 000 грн. (з 01 жовтня 2022 року - 13 400 грн.).

Кримінальна відповідальність

За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема, відповідальність за порушення трудового законодавства передбачено наступними статтями Кримінального кодексу України (надалі - «КК України»):

- ст. 172 КК України - установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю;

- ст. 173 КК України - передбачено кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;

- ст. 175 КК України - передбачено відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності.

Враховуючи різноманітність видів відповідальності за порушення трудового законодавства роботодавцям варто ґрунтовно задуматися перед тим, як вдаватись до відповідних кроків щодо працівника, адже економічні ризики від таких дій є значними.

Головний державний інспектор