Пінчук Давид Степанович
Пінчук Давид Степанович
09.03.2000-07.05.2022
орден «За мужність» III ступеня
22-річний старший солдат Давид Пінчук загинув у важкому бою у селі Серебрянка на Донеччині. Це приблизно за сто кілометрів від Жданівки, містечка, в якому хлопець народився. У 2012-му їхня сім’я перебралася на постійне місце проживання на Хотинщину у село Зарожани.
У Степана Григоровича та Людмили Василівни Пінчуків дев’ятеро діток: п’ятеро донечок та четверо синочків.
Давид – найстарший із синів: сміливий, наполегливий, рішучий… Після закінчення Зарожанської школи здобув професію радіомеханіка в Чернівецькому училищі.
Працював в охоронній фірмі. А у 2019 році юнак підписав контракт на військову службу у Збройних силах України. З тих пір він мужньо боронив свою країну.
– Як тільки розпочалася повномасштабна війна, військова частина, в якій перебував Давид, знаходилася у Житомирі, згодом їх перевели на Яворівський полігон у Львів, – розповідає батько Степан Григорович. – Унаслідок авіаудару по гуртожитку сина контузило, він втратив пам'ять. Згодом трохи підлікувавшись, повернувся на кілька днів додому, - розповідають.
– А з 11 квітня знову вирушив у бій. З тих пір нічого нам не розповідав про своє місцезнаходження. От тільки 5 травня зізнався, що воює поблизу Слов’янська. А наступного дня ми вже не могли з ним зв’язатися…
7 травня сталося непоправне – від отриманої вибухової травми життя Давида Пінчука обірвалося навіки. А він лише обороняв свою рідну землю, визволяючи український народ від російських окупантів.
