Продан Владислав Єдуардович
Продан Владислав Єдуардович
08.03.2002-11.10.2023
орден Б. Хмельницького III ступеня
ВЛАДИСЛАВ ЕДУАРДОВИЧ ПРОДАН народився 8 березня 2002 року в селі Клішківці. Середню освіту здобув, навчаючись у Клішковецькій середній школі імені Леоніда Каденюка. Завжди був принциповим, чесним, наполегливим, мав свою громадську позицію. Ще у школі мріяв стати військовим. Мрія здійснилася. Закінчив Кам'янець-Подільське вище військове інженерне училище з відзнакою. Одразу вступив до Львівської національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Після її закінчення Владислав влився до лав Збройних сил України у складі 70-го окремого полку підтримки, який є формуванням інженерних військ Сухопутних військ ЗСУ, щоб як батько, захищати Україну від рашистів. Владислав Продан був командиром роти плавальних машин інженерно-саперного батальйону. Мав позивний «Бармен». Був вірним військовому обов'язку до останнього подиху.
ВЛАДИСЛАВ був світлим, скромним, порядним юнаком, який ще тільки починав будувати свої плани на життя, вдихав кожну його мить на повні груди, радував своїх близьких та друзів, мріяв, любив…
Він любив своє рідне село, своїх односельчан. Був надійною опорою для своїх батьків. Був надійним другом і дорожив дружбою. Всього досягав самостійно. Любив спорт, любив читати. Завжди серйозний, активний, він був підтримкою для своїх побратимів на передовій, був схильний до самопожертви.
Дуже любив ВЛАДИСЛАВ свою сім’ю: батька Едуарда Івановича, маму Тетяну Степанівну, завжди хвилювався за рідну сестричку Катерину. Його рідні ніколи не були осторонь чужої біди, завжди приймали участь у волонтерському русі громади.
Всі вони просили у Бога, щоб швидше закінчилася війна, щоб живим і здоровим повернуся їхній син, брат…
Але життя молодого 21-річного хлопця обірвалося 11 жовтня 2023 року. Захищаючи Україну від російської агресії, від вибухової травми в наслідок військових дій в населеному пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області загинув ПРОДАН ВЛАДИСЛАВ ЕДУАРДОВИЧ, лейтенант, командир плавальних машин інженерно-саперного батальйону військової частини А 0853.
Поховали його на сільському кладовищі в урочищі НТБ у рідному селі Клішківці.
