Незабутні: Буковина пам'ятає
АНАТОЛІЙ ХАРАБАРА
Відповідальний, щирий, завжди готовий прийти на допомогу та підтримати. Його цінували та поважали односельчани, він був опорою та підтримкою для рідних і близьких. Ненависний ворог обірвав життя воїна, який ще так багато планував зробити. Йому було всього 42…
Народився Анатолій Михайлович Харабара 2 травня 1981 року в селі Шебутинці нині Сокирянської громади Чернівецької області. Здобув середню освіту в місцевій школі. Працював на Чернівецькому хлібокомбінаті, був підприємцем-водієм і будівельником. Захоплювався автомобільною справою та землеробством.
Із перших днів повномасштабного вторгнення чоловік прагнув боронити свою державу від окупантів. 20 квітня 2022 року поповнив лави захисників України. Службу ніс у 65-й окремій механізованій бригаді. Спочатку був водієм реактивно артилерійського дивізіону. Згодом його перевели до роти ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки на посаду оператора БПАК. Разом із побратимами 17 місяців боронив Україну на Запорізькому напрямку.
Старший солдат Анатолій Харабара, позивний Х.А.М., загинув 16 вересня 2023 року при виконанні бойового завдання поблизу села Роботине Запорізької області. Понад місяць, до 27 жовтня 2023 року, його вважали зниклим безвісти.
«Мій батько був неймовірно доброю людиною та відважним воїном, світлим і щирим, справедливим, завжди відгукувався прохання про допомогу, неймовірно сильно любив свою сім’ю. Він був прикладом справжнього українця та патріота своєї країни. І довів це, заплативши найдорожчу ціну», – розповіла Іванна Харабара.
Посмертно Анатолій Харабара нагороджений медаллю Президента України «Захиснику Вітчизни».
«Анатолій Михайлович не цурався ніякої роботи та завжди спочатку дбав про інших. Вірний своїм принципам він залишався і на фронті… Допоки підступний ворог не відібрав його життя…», – зазначив перший заступник міського голови Сокирян Іван Гангал.
Поховали воїна в рідному селі. У нього залишились мама, дружина, двоє дітей, любляча родина, друзі та побратими.
