Дністровська районна військова адміністрація
Чернівецька область
Логотип Diia Державний Герб України
gov.ua Державні сайти України
  Пошук

Незабутні: Буковина пам'ятає

Дата: 25.04.2024 12:00
Кількість переглядів: 23

Фото без опису

ЕДУАРД ГОЛЕНОК

У перерві між боями він розважав побратимів грою на укулеле. Небайдужий, надійний, завжди готовий підставити плече, Едуард Голенок був творчою особистістю. На жаль, збірка його віршів «Вибране» побачила світ уже після загибелі захисника.

Народився Едуард Валерійович Голенок 19 липня 1977 року в місті Каховка на Херсонщині. У дитинстві разом із батьками переїхав до Новодністровська. Здобув фах електромонтера у Вінницькому технічному фаховому коледжі. Опанував також професію машиніста будівельного крана. Займався промисловим альпінізмом та айкідо. За покликанням – музикант, поет, художник. Писав вірші й музику, загалом створив понад 600 творів. У мирному житті працював на Новодністровській ГЕС, у «Крименерго» та «Київенерго».

У 2014 році жив з родиною в Криму. Після окупації півострова переїхав до міста Українка Київської області. Коли почалося повномасштабне вторгнення, перебував у Києві та пішов добровольцем до тероборони Голосіївського району міста. Брав участь в обороні області, зокрема в битві за Мощун. Після – прийняв рішення продовжити захищати Батьківщину в лавах ЗСУ. Навчався у Великобританії, де пройшов вишкіл штурмовика. Служив у 5-й окремій штурмовій бригаді.

«Він був чудовим поетом, бардом, художником. Творча та неординарна особистість, захоплювався роботами Ніцше. Шукав розуміння будови Всесвіту через гармонійність почуттів та енергії. Останні його слова: «Я шкодую тільки про одне, що не пішов у лави ЗСУ 2014 року, тепер мені соромно перед пацанами», – згадує сестра загиблого Крістіна.

Побратими Еда кажуть, що він був надійною людиною, допомагав у навчанні та підготовці тим, хто цього потребував.

45-річний стрілець-санітар Едуард Голенок, позивний ‎«Дністер», загинув 6 серпня 2022 року, отримавши смертельні поранення внаслідок масованого мінометного та артилерійського обстрілів ворога. Обороняв позицію біля селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області.

«‎Жив, щоб творити. Загинув, щоб жили і творили інші», – сказав про Еда його друг Андрій Гаврилюк.

«Ед був природженим музикантом, поетом і художником, людиною сильних почуттів і загострених емоцій. Він завжди бачив світ у всій його красі та трагічності. Також він був дуже відданим воїном, переживав за всіх у підрозділі. Навіть на відпочинку у звільненні, після найтяжчих днів у Мощуні, не припиняв вивчати такмед та тактику ведення бою, методи виявлення розтяжок. Він дуже любив життя, природу, творчість, своїх близьких. Мріяв звільнити рідну Херсонщину та Крим, який теж дуже любив. Не залишив свою позицію до кінця. Ед віддав життя за Україну. Він – Герой», – додала дружина Алексіна Дорогань.

Похований Едуард у Новодністровську – місті, де живуть його рідні.

У захисника залишилися дружина, пасинок, батьки, сестра, племінник.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь