Галюк Андрій Михайлович
Галюк Андрій Михайлович
27.12.1994-13.12.2023
орден «За мужність» III ступеня
АНДРІЙ МИХАЙЛОВИЧ ГАЛЮК народився 27.12.1994 року в селі Гринячка. Неповну середню освіту здобув, навчаючись у Полянській середній школі. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум. Далі працював у Рухотинському лісництві. У 2013 році був призваний на строкову службу до Національної гвардії України. Після закінчення строкової служби працював у охоронній фірмі «Скорп».
Війна, розпочата російською федерацією проти України 24 лютого 2022 року, застала Андрія у Києві. Він разом з братом Денисом за два дні повертаються до рідного дому і на наступний день 27.02.2022 року Андрій добровільно вступає до лав Національної гвардії, щоб захищати свою Україну від російської агресії. І був вірним військовому обов'язку до останнього подиху.
Андрій завжди був принциповим, чесним, наполегливим, мав свою громадську позицію.
Мав багато друзів, з якими завжди підтримував зв’язок та знаходив час для зустрічі. Любив займатися спортом, а саме грати у футбол, а найбільше задоволення мав від гри на більярді. Він був справжнім другом, який в любий час прийде на допомогу, не покине у важкі хвилини, розділить і радість, і смуток.
Для всіх, хто знав Андрія, він запам’ятався щирим, привітним, завжди усміхненим і завжди на позитиві.
Дуже любив АНДРІЙ свою сім’ю: батька Михайла Дмитровича, маму Діну Василівну, був їх гордістю та підтримкою, завжди хвилювався за меншого брата Дениса. Його рідні ніколи не були осторонь чужої біди, завжди приймали участь у волонтерському русі громади.
Всі вони просили у Бога, щоб швидше закінчилася війна, щоб живим і здоровим повернуся їхній син, брат…
Але життя молодого 28-річного хлопця обірвалося …
13 грудня 2023 року, додому прийшло сповіщення, що син Галюк Андрій Михайлович, солдат, номер обслуги міномету мінометного взводу 2-ої роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 3-ього батальйону оперативного призначення Західного ОТО Національної гвардії України (військова частина 3028), мужньо загинув смертю Героя під час виконання бойового завдання із стримування військової агресії російської федерації в районі населеного пункту Вербове Пологінського району Запорізької області.
Поховали його на сільському кладовищі у рідному селі Гринячка.
Прокляті рашисти забрали у батьків – найкращого у світі сина, у брата – найдорожчого друга, в України – Героя…
На віки-вічні ім'я АНДРІЯ ГАЛЮКА буде вписане в історію нашої громади та України, як воїна – Героя Захисника!
